Веселі історї з життя! )

Актор Єфим Копелян (відомий широкій публіці тим, що читав закадровий текст у фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни») служив у Ленінградському ВДТ. Він розповідав, що, коли перший раз виходив на прославлену сцену з одним із корифеїв театру, так хвилювався, що з’явився не через двері, а через вікно. Після вистави спантеличений Копелян відправився вибачатися до прем’єра. Той з розумінням вислухав його плутані тексти, важко зітхнув і поцікавився: «Копелян, а ти більше нічого не помітив? Увійшов через вікно – це півбіди, вийшов-то ти… через камін!».

Відставний сержант американської морської піхоти, після виходу на пенсію, влаштувався вчителем старших класів в американську школу, розташовану у далеко не самому благонадійному районі. Так вийшло, що за два тижні до початку навчального року відставний солдат травмував спину, і тому був змушений під сорочкою носити підтримуючий гіпсовий корсет.  У перший день занять сержанта відправили в клас з найважчими підлітками (ну а кому ще доручити, як не відставному сержантові морської піхоти). Сержант-інструктор був досвідченим воякою і розумів, що учні спробують випробувати на міцність його, загартований морями і битвами, характер. Увійшовши в клас, новоспечений вчитель відкрив навстіж вікно і, розстебнувши піджак, сів за стіл. З першим же поривом вітру, нічим не стримувана краватка, виявилась у сержанта на плечі. З суворим, осуджуючим фривольність предмета одягу, поглядом сержант взяв зі столу степлер і прибив краватку на 7 скоб до грудей.  Ніхто і ніколи після цього випадку не наважувався сперечатися з грізним солдатом.

Одного разу відомий піаніст Володимир Самійлович Горовіц у ресторані сів за рояль і почав грати етюд Шопена. Один із відвідувачів не впізнав його і спитав:
– Ви, напевне, десь вчились?
– Та ні, пацани показали, – відповів маестро.

Професор економіки з Техаського Технічного Університету розповідав, що раніше ніколи не завалював студентів по одному, але одного разу завалив цілу групу. Група наполягла, що соціалізм “працює” і що ніхто при цьому не буде бідним і ніхто – багатим. Велике вирівнювання! Професор сказав, що добре, поставимо в цьому класі експеримент на предмет ефективності моделі соціалізму. Всі оцінки будуть усереднюватись і кожен отримає однакову оцінку, таким чином, ніхто не провалиться і ніхто не отримає “відмінно”. Після першої контрольної оцінки були усереднені і всі отримали “добре”. Студенти, які навчалися завзято, були засмучені, а студенти, які вчилися мало – щасливими. Але до часу другої контрольної студенти, хто вчився мало, займалися ще менше, а ті, хто вчилися завзято, вирішили, що теж хочуть халяви, тому займалися тільки трохи… Друга контрольна в середньому дала “задовільно”. Ніхто не радів. Коли ж пройшла третя контрольна, в середньому вийшло “незадовільно”. Результат так і не покращився, адже сварки, докори, лайки призводили до ворожих відносин і ніхто не збирався вчитися за інших.